Що таке сульфат неоміцину?
Неоміцину сульфатце антибіотик, який використовується для лікування або контролю бактеріального ентериту у домашніх тварин, таких як верблюди, велика рогата худоба, вівці та кози. Це ефективний засіб для лікування колібактеріозу та інших шлунково-кишкових інфекцій, спричинених чутливими штамами E. coli, включаючи як специфічну, так і неспецифічну діарею.
Неоміцину сульфатналежить до аміноглікозидних антибіотиків, має швидку та широку антибактеріальну дію. Зв’язуючись з бактеріальними рибосомами, він перешкоджає синтезу білка і таким чином пригнічує розмноження бактерій або безпосередньо вбиває бактерії. Він має значний вплив на різноманітні грамнегативні бактерії (такі як Escherichia coli, Salmonella тощо), а також ефективний проти деяких грампозитивних бактерій. Особливо підходить для лікування інфекцій травної системи.
Що таке неоміцину сульфат для тварин?
Неоміцину сульфатце рецептурний антибіотик для лікування чутливих бактеріальних інфекцій, що виникають у кишковому тракті великої рогатої худоби, овець, свиней і кіз.
Він використовується для лікування та контролю шлунково-кишкових інфекцій, включаючи бактеріальний ентерит і коросту у телят і ягнят.
Неоміцин також використовується для лікування інфекцій E. coli у тхорів, індиків і курей.
Цей препарат не слід давати коням, хом’якам або кроликам, оскільки він може спричинити небезпечну для життя діарею у цих видів.
Неоміцину сульфат рідко використовується для лікування печінкової енцефалопатії у собак і кішок і його застосування виключено.
Побічні ефекти неоміцину сульфату для тварин
Як і всі інші антибіотики, неоміцин може спричинити шлунково-кишкові побічні ефекти, такі як:
- блювання
- діарея
- Втрата апетиту
- Млявість
Інші небезпеки неоміцину полягають у тому, що він може бути токсичним для вух і нирок, і можуть виникнути такі симптоми:
- Втрата слуху
- Нахил голови
- Сильна діарея
- Підвищена спрага і сечовипускання
Висновок
Неоміцину сульфатв основному використовується для лікування кишкових інфекцій, таких як діарея та ентерит, спричинених кишковою паличкою, сальмонелою та іншими патогенами, особливо для профілактики шлунково-кишкових захворювань у таких тварин, як свині, кури, корови та вівці.